Павло Скоропадський: погляд з Одеси

Павло Скоропадський: погляд з Одеси

ВО "Свобода"

Одеський історик Віктор Савченко належить до тієї когорти сучасних літописців, які вміло поєднують історію з вільним викладом. Тому його дослідження, можливо, не викликають значного наукового резонансу, зате спричиняють громадський.

Днями в Одеській науковій бібліотеці імені М. Грушевського було презентовано його тринадцяту книжку - "Павло Скоропадський". Монографія побачила світ у видавництві "Фоліо" в серії "Історичне досьє". Це не перша співпраця Віктора Савченка з відомим харківським видавництвом. Тут виходили його книжки "12 воєн за Україну", "Авантюристи громадянської війни", "Нестор Махно", кандидатську дисертацію щодо якого захищав одеський історик. А дослідження "Симон Петлюра", котре побачило світ у серії "Час і долі", нині готується вже до третього перевидання.

Коли "Фоліо" запропонувало одеському історику, який спеціалізується на періоді 1917-1920 років, написати книжку про Павла Скоропадського, він спочатку поставився до цього скептично. Постать останнього гетьмана України викликала в нього чимало критичних суджень. Але в роботі над книжкою Віктор Савченко побачив живу людину, з властивими кожному з нас плюсами та мінусами. Царський генерал, флігель-ад'ютант Миколи ІІ, який народився й виховувався в Німеччині і котрий пробував будувати політику незалежної України саме на зв'язках із цією країною, став відомим у СРСР завдяки карикатурному зображенню в Булгаковських "Днях Турбіних". Насправді правління Скоропадського далеке від такої однозначності.

Часи гетьманату позначені найбільшою стабільністю в роки визвольних змагань 1917-1920 років. З більшовицької Росії прибували у відносно спокійну Україну цілі ешелони біженців. Одеса жила насиченим культурним життям. Відкрилися Дніпропетровський та Кам'янець-Подільський університети, Одеський політехнічний інститут тощо.

За словами Віктора Савченка, він не хотів творити чергового кумира. Не варто впадати з одних крайнощів в інші. Він показав Павла Скоропадського як людину, що шукала відповіді на виклики свого часу. І хтозна, як би розгорталися події, якби Німеччина таки вистояла в Першій світовій?

ДО РЕЧІ

Одеська "Просвіта" запропонувала назвати ім'ям Павла Скоропадського один із ВНЗ, які були засновані в Одесі під час його правління.

Олександр ГАВРОШ